Social media is the main source of information for Ukrainian refugees in Germany

ECPMF

05 December 2023

No Comments

On behalf of ECPMF and The JX Fund, The Forsa Institute for Social Research and Statistical Analysis (forsa) has surveyed the media usage of Ukrainian refugees in Germany for the first time. Social media and messenger services such as Telegram and YouTube are used most frequently, while Deutsche Welle and the BBC are the most popular non-Ukrainian media.

 

According to the study, Ukrainian refugees living in Germany most frequently use social media or messenger services such as Telegram (78 per cent), WhatsApp (68 per cent), and YouTube (63 per cent) to obtain information. In comparison, significantly fewer respondents use digital services from “traditional” media. The majority of respondents (85 per cent) only use free media services.

 

The majority of respondents (62 percent) stated that they had not changed their information behaviour after moving to Germany. However, one third now obtains additional information via other media than before. The most frequently cited reason for this is an interest in diverse perspectives and different sources.

 

When it comes to the use of traditional media, the private TV channel 1+1 (10 per cent) is in the lead among Ukrainian speakers, Deutsche Welle (23 per cent) among German speakers, and the BBC (29 per cent) among speakers of other languages. In the credibility ranking, Deutsche Welle (66 per cent) is ahead of Ukrayinska Pravda (61 per cent) and the BBC (60 per cent).

 

78 per cent of respondents feel that they are best informed about events in Ukraine through personal contacts and conversations. Only a minority (34 per cent) feels cut off from events in Ukraine since they live in Germany. This is especially true among the 18 to 39-year-old age group, in comparison to older respondents.

 

The three topics that Ukrainian refugees most frequently inform themselves about are the war in Ukraine (86 per cent), current political events in the country (68 per cent), and topics related to their stay in Germany (55 per cent). A majority of 65 per cent think it is right that journalists are not allowed to report on everything they learn during a war.

 

“The survey shows for the first time how Ukrainian refugees in Germany obtain information and the paramount importance of direct, personal communication. Messenger services are an important source, also with their thematic groups and channels,” says Lutz Kinkel, Managing Director of the European Centre for Media and Press Freedom (ECPMF). “The positive assessment of Deutsche Welle is also remarkable; it shows the recognition and reputation of the brand.” According to Kinkel, the survey is intended to better explain the information needs of Ukrainian refugees in Germany and to help exiled Ukrainian media reach their audience.

 

“It is significant that the majority of respondents stated that they had not changed their information behaviour after their war-related flight,” says Penelope Winterhager, Managing Director of the JX Fund. “Most refugees continue to inform themselves via Ukrainian-language media that report from within the country. This shows that the Ukrainian media system continues to function despite the difficulties caused by the war.”

 

As part of the study, a total of 508 people aged 18 and over who had fled to Germany from Ukraine were surveyed using a systematic procedure. The survey was conducted from 1 April to 17 July 2023 using an online survey. Respondents had the option of answering the questions in Ukrainian or Russian.

 

The survey was made possible with the support of the Federal Government Commissioner for Culture and the Media as part of the Hannah Arendt Initiative.

ECPMF-Umfrage: Ukrainische Geflüchtete informieren sich überwiegend über soziale Medien

 

Im Auftrag von ECPMF und JX Fund hat das Umfrageinstitut Forsa erstmals das Mediennutzungsverhalten ukrainischer Geflüchteter abgefragt. Am häufigsten genutzt werden soziale Medien und Messenger-Dienste wie Telegram und Youtube, unter den nicht-ukrainischen Medien sind Deutsche Welle und BBC am populärsten.

Ukrainische Geflüchtete, die in Deutschland leben, nutzen zur Informationsbeschaffung am häufigsten soziale Medien oder Messenger-Dienste wie Telegram (78 Prozent), WhatsApp (68 Prozent) und Youtube (63 Prozent). Im Vergleich dazu greifen deutlich weniger Befragte auf digitale Angebote von „klassischen“ Medien zurück. Der Großteil der Befragten (85 Prozent) nutzt ausschließlich kostenfreie Medienangebote.

Die Mehrheit der Befragten (62 Prozent) gibt an, ihr Informationsverhalten nach dem Umzug nach Deutschland nicht verändert zu haben. Ein Drittel informiert sich jedoch seither zusätzlich über andere Medien als vorher. Als Grund dafür wird am häufigsten das Interesse an vielfältigen Perspektiven und unterschiedlichen Quellen genannt.

Bei der Nutzung klassischer Medien liegt unter den ukrainisch-sprachigen der private TV-Sender 1+1 (10 Prozent) vorne, bei den deutschsprachigen die Deutsche Welle (23 Prozent) und bei den anderssprachigen Medien die BBC (29 Prozent). Im Glaubwürdigkeits-Ranking steht die Deutsche Welle (66 Prozent) vor der Ukrayinska Pravda (61 Prozent) und der BBC (60 Prozent).

78 Prozent der Befragten fühlen sich über persönliche Kontakte und Gespräche am besten über die Geschehnisse in der Ukraine informiert. Nur eine Minderheit von 34 Prozent fühlt sich vom Geschehen in der Ukraine abgeschnitten, seitdem sie in Deutschland lebt. Darüber berichten die 18- bis 39-Jährigen häufiger als die älteren Befragten.

Die drei Themen, über die sich ukrainische Geflüchtete am häufigsten informieren, sind das Kriegsgeschehen in der Ukraine (86 Prozent), das politische Tagesgeschehen in dem Land (68 Prozent) und Themen im Zusammenhang mit dem Aufenthalt in Deutschland (55 Prozent). Eine Mehrheit von 65 Prozent findet es richtig, dass Journalist:innen während eines Krieges nicht über alles berichten dürfen, was sie während der Arbeit erfahren.

„Die Umfrage zeigt erstmals, wie sich ukrainische Geflüchtete in Deutschland informieren – und die überragende Bedeutung direkter, persönlicher Kommunikation. Messenger-Dienste sind eine wichtige Quelle, auch mit ihren thematischen Gruppen und Kanälen“, sagt Lutz Kinkel, Geschäftsführer des Europäischen Zentrums für Medien und Pressefreiheit (ECPMF). „Bemerkenswert ist auch die positive Bewertung der Deutschen Welle, sie zeigt nicht nur die Bekanntheit, sondern auch die Wertschätzung des Senders.“ Die Umfrage soll nach Kinkels Angaben helfen, die Informationsbedarfe ukrainischer Geflüchteter in Deutschland besser zu verstehen, auch um ukrainischen (Exil-)Medien zu helfen, ihr Publikum anzusprechen.

„Es ist bezeichnend, dass die Mehrheit der Befragten angibt ihr Informationsverhalten nach ihrer kriegsbedingten Flucht nicht geändert zu haben, “ sagt Penelope Winterhager, Geschäftsführerin des JX Fund. „Die meisten Geflüchteten informieren sich weiter über ukrainischsprachige Medien, die aus dem Land heraus berichten. Das zeigt, dass das ukrainische Mediensystem trotz der kriegsbedingten Schwierigkeiten weiter funktioniert.“

Im Rahmen der Untersuchung wurden insgesamt 508, nach einem systematischen Verfahren ausgewählte Personen ab 18 Jahre befragt, die aus der Ukraine nach Deutschland geflohen sind. Die Erhebung wurde vom 1. April bis 17. Juli 2023 mithilfe einer online Befragung durchgeführt. Die Befragten hatten die Möglichkeit, die Fragen in ukrainischer oder russischer Sprache zu beantworten.

Die Umfrage würde ermöglicht durch Unterstützung der Bundesbeauftragten für Kultur und Medien im Rahmen der Hannah-Arendt-Initiative.

Опитування ECPMF: основним джерелом інформації для українських біженців є соціальні мережі

Від імені ECPMF та JX Fund Інститутом соціальних досліджень і статистичного аналізу Forsa (forsa) вперше було проведено опитування про використання медіа українськими біженцями в Німеччині. Найчастіше користуються соціальними мережами та месенджерами, такими як Telegram і YouTube, а найпопулярнішими неукраїнськими медіа є Deutsche Welle та BBC.

Згідно з дослідженням, українські біженці, які проживають у Німеччині, для отримання інформації найчастіше використовують соціальні мережі або месенджери, такі як Telegram (78 %), WhatsApp (68 %) та YouTube (63 %). Для порівняння, значно менше респондентів використовують цифрові ресурси «традиційних» медіа. Більшість респондентів (85 %) користуються лише безплатними медіаресурсами.

Більшість респондентів (62 %) заявили, що не змінили своєї інформаційної поведінки після переїзду до Німеччини. Проте третина респондентів тепер отримує додаткову інформацію через інші медіа, ніж раніше. Найчастіше згадуваною причиною цього є інтерес до різноманітних точок зору та різних джерел.

Що стосується використання традиційних медіа, то серед українськомовних респондентів перше місце посідає приватний телеканал 1+1 (10 %), серед тих, хто володіє німецькою, — Deutsche Welle (23 %), а серед тих, хто володіє іншими мовами, — BBC (29 %). У рейтингу довіри Deutsche Welle (66 %) випереджає «Українську правду» (61 %) та BBC (60 %).

78 % респондентів вважають себе якнайкраще поінформованими про події в Україні завдяки особистим контактам і розмовам зі знайомими. Лише меншість респондентів (34 %) почуваються відірваними від подій в Україні, оскільки живуть у Німеччині. Особливо це стосується вікової групи від 18 до 39 років у порівнянні з респондентами старшого віку.

Три теми, про які найчастіше отримують інформацію українські біженці, — війна в Україні (86 %), поточні політичні події в країні (68 %) і теми, пов’язані з перебуванням у Німеччині (55 %). Більшість опитаних (65 %) вважають правильним, що журналістам не дозволяється повідомляти про все, що вони дізнаються під час війни.

«Це опитування вперше показало способи, в які українські біженці в Німеччині отримують інформацію, та першочергову важливість безпосереднього особистого спілкування. Важливим джерелом є месенджери, що також мають свої тематичні групи та канали», — говорить Лутц Кінкель, керівний директор Європейського центру з питань свободи преси та медіа (ECPMF). «Також варта уваги позитивна оцінка Deutsche Welle, яка свідчить про визнання та репутацію бренду». За словами Кінкеля, опитування має на меті краще пояснити інформаційні потреби українських біженців у Німеччині та допомогти українським медіа в еміграції привернути увагу своєї аудиторії.

«Важливо те, що більшість респондентів заявили, що не змінили своєї інформаційної поведінки після втечі від війни», — каже Пенелопе Вінтергаґер, керівна директорка JX Fund. «Більшість біженців продовжують отримувати інформацію з українськомовних медіа, які ведуть репортажі зсередини країни. Це свідчить про те, що українська медіасистема продовжує функціонувати, незважаючи на труднощі, спричинені війною».

У межах дослідження за допомогою систематичної процедури було опитано 508 осіб віком від 18 років, які виїхали з України до Німеччини. Опитування проводилося з 1 квітня по 17 липня 2023 року шляхом онлайн-інтерв’ю. Респонденти мали можливість відповідати на запитання українською або російською мовами.

Проведення цього опитування стало можливим завдяки підтримці Федерального Уповноваженого з питань культури та медіа в межах Ініціативи Ганни Арендт (Hannah-Arendt-Initiative).

Read news by categories:

Related news

Statement

France: Media freedom coalition condemns Vivendi’s disinformation campaign against Reporters Without Borders

The Media Freedom Rapid Response (MFRR) partners strongly condemn the cyber disinformation campaign against the press freedom organisation Reporters Without Borders (RSF).

READ MORE
Press release

Georgia: A crisis point for press freedom

Today, ECPMF publishes a report detailing the findings of its fact-finding mission to Tbilisi, Georgia, which paint a picture of independent media in the midst of an existential crisis.

READ MORE
Statement

Turkey: Freedom of the press and expression groups condemn broadcast regulator’s silencing of Açık Radyo

The undersigned freedom of the press and expression organizations condemn the decision by Turkey’s broadcast regulator to revoke the license of independent radio station Açık Radyo.

READ MORE
Feature

Blind Spots: How self-censorship impacts local journalism in Germany

Attacks on journalists in Germany have been on the rise for years. According to the latest study published ECPMF, there were 69 verified cases of physical attacks on media professionals in 2023, 13 more than in 2022.

READ MORE
Statement

The EU must do more to prioritise protecting media freedom and human rights in Turkey

The undersigned media freedom, human rights and journalists’ groups call on the new European Commission and the new European Parliament to strengthen their commitment to protecting journalists’ rights and freedom of expression in their relations with Turkey.

READ MORE
Statement

Kosovo: Dangerous attack by MP Dimal Basha on ECPMF’S Senior legal advisor Flutura Kusari

Media Freedom Rapid Response (MFRR) partners condemn Kosovo MP Dimal Basha's gender-based attack on ECPMF's Senior legal advisor Flutura Kusari, amid calls for media law reform.

READ MORE